напсувати
НАПСУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. Зіпсувати яку-небудь кількість чогось. Я напсував багато паперу, пишучи драми, поезії, перекладаючи всяку всячину (Фр., І, 1955, 23).
2. неперех., розм. Заподіяти неприємність, нашкодити кому-небудь. Зрозумів [батько], що він може напсувати Данилові своєю лячною метушнею (Ле, Ю. Кудря, 1956, 167); Він нічого не говорить про свою розмову з прокурором, але видно було, що його мучить совість. Невже він чимсь напсував Іванові? (Кол., Терен.., 1959, 277).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напсую | напсуємо |
2 особа | напсуєш | напсуєте |
3 особа | напсує | напсують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напсував | напсували |
Жіночий рід | напсувала | |
Середній рід | напсувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напсуймо | |
2 особа | напсуй | напсуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | напсувавши |