напівголий
НАПІВГОЛИЙ, а, е. Майже без одежі; не повністю прикритий одежею. Тільки-но ви до хати, як напівгола дітвора шарахнулась на піч, і з-за комина на вас визирають злякані бліді обличчя дітей (Кос., Новели, 1962, 23); На нарах, просто на брудних матрацах, лежали й сиділи солдати - хто в самій сорочці, хто в розхристаному мундирі, а хто й напівголий (Тулуб, В степу.., 1964, 103); * Образно. Небо тремтіло зірками, вже дихало по-зимньому. Від того дихання, здавалось, замерзала напівгола осика (Логв., Літа.., 1960, 68).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напівголий | напівгола | напівголе | напівголі |
Родовий | напівголого | напівголої | напівголого | напівголих |
Давальний | напівголому | напівголій | напівголому | напівголим |
Знахідний | напівголий, напівголого | напівголу | напівголе | напівголі, напівголих |
Орудний | напівголим | напівголою | напівголим | напівголими |
Місцевий | на/у напівголому, напівголім | на/у напівголій | на/у напівголому, напівголім | на/у напівголих |