напівсонний
НАПІВСОННИЙ, а, е. 1. Який ще не зовсім проснувся; охоплений напівсном. Хлопці зірвалися з постелі і, напівсонні, взяли кибель за залізні вуха й винесли його на коридор (Фр., VI, 1951, 197); Ще напівсонний схоплюється Кость з ліжка й продирає очі (Донч., І, 1956, 49); // Який виражає такий стан. - Ой боже мій! Що там таке? - говорив він якимсь задавленим, напівсонним голосом (Н.-Лев., IV, 1956, 111); - Води б оце холодненької, - забажав Денис, націлившись напівсонними очима на пусту пляшку (Тют., Вир, 1964, 244).
2. перен. Млявий, бездіяльний, байдужий до всього; // Тихий, безлюдний. Автобус рушає напівсонними вулицями (Літ. Укр., 2.УІ 1967, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напівсонний | напівсонна | напівсонне | напівсонні |
Родовий | напівсонного | напівсонної | напівсонного | напівсонних |
Давальний | напівсонному | напівсонній | напівсонному | напівсонним |
Знахідний | напівсонний, напівсонного | напівсонну | напівсонне | напівсонні, напівсонних |
Орудний | напівсонним | напівсонною | напівсонним | напівсонними |
Місцевий | на/у напівсонному, напівсоннім | на/у напівсонній | на/у напівсонному, напівсоннім | на/у напівсонних |