напірний
НАПІРНИЙ, напірна, напірне, спец. 1. Признач. для утворення напору рідини. Спорудили [робітники] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (Вол., Місячне срібло, 1961, 187); В напірному басейні регулюється подавання води до турбін (Довідник сіль. будівельника, 1956, 188).
2. Який діє з великим напором. Доцільніше використовувати тепло надр лише в окремих районах, де воно ближче до земної поверхні, і особливо в тих випадках, коли є напірні підземні води (Знання.., 7, 1965, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напірний | напірна | напірне | напірні |
Родовий | напірного | напірної | напірного | напірних |
Давальний | напірному | напірній | напірному | напірним |
Знахідний | напірний, напірного | напірну | напірне | напірні, напірних |
Орудний | напірним | напірною | напірним | напірними |
Місцевий | на/у напірному, напірнім | на/у напірній | на/у напірному, напірнім | на/у напірних |