настовбурчувати
НАСТОВБУРЧУВАТИ і рідко НАСТОБУРЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТОВБУРЧИТИ і рідко НАСТОБУРЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Розсувати в боки, наїжачувати (плавники, колючки і т. ін.). Почепившись на гачок, сердиті йоржі настовбурчували колючки і сходили слизотою (Донч., V, 1957, 8); У молодому сосняку настовбурчують опалі голки оранжеві рижики (Наука.., 10, 1962, 46); А ось іде камбала. Вона розчепірилась на шнурі, настовбурчила всі свої плавники й огинається (Вишня, І, 1956, 186); - Ви - мов їжак, що настовбурчив усі свої голки... (Шовк., Інженери, 1956, 203).
2. Піднімати вверх, ставити сторч (пір'я, волосся, шерсть і т. ін.). Ходить півень вздовж подвір'я, Настовбурчив грізно пір'я (Нех., Казки.., 1958, 25); Він, [Лев] вийшов з своєї палати, настовбурчив свою гриву, вискалив зуби і закивав хвостом (Укр.. казки, легенди.., 1957, 43); Навіть рука батькова опустилася хлопцеві на голову, але не погладив.., а навпаки - повів проти волосся, настовбурчив і так вихрястого чуба (Головко, II, 1957, 252); // Піднімати, щоб не прилягало щільно, а стирчало. Настовбурчив [Безбородько] шапку на голові і зібрався йти (Стельмах, Правда.., 1961, 253); // Насуплювати. З куреня виліз дід. Він зіперся на руки і настовбурчив кошлаті брови на дітей (Ю. Янов., І, 1958, 351).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настовбурчую | настовбурчуємо |
2 особа | настовбурчуєш | настовбурчуєте |
3 особа | настовбурчує | настовбурчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настовбурчуватиму | настовбурчуватимемо |
2 особа | настовбурчуватимеш | настовбурчуватимете |
3 особа | настовбурчуватиме | настовбурчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | настовбурчував | настовбурчували |
Жіночий рід | настовбурчувала | |
Середній рід | настовбурчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настовбурчуймо | |
2 особа | настовбурчуй | настовбурчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | настовбурчуючи | |
Минулий час | настовбурчувавши |