насточортіти
НАСТОЧОРТІТИ, ію, ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. [Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (Корн., Над Дніпром, 1960, 50); // безос. Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами (Вол., Місячне срібло, 1961, 251); - Годі бігати! Нам насточортіло за вами гнатись (Довж., І, 1958, 153).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насточортію | насточортіємо |
2 особа | насточортієш | насточортієте |
3 особа | насточортіє | насточортіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насточортів | насточортіли |
Жіночий рід | насточортіла | |
Середній рід | насточортіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насточортіймо | |
2 особа | насточортій | насточортійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | насточортівши |