настроювач
НАСТРОЮВАЧ, а, ч . Фахівець з настроювання музичних інструментів, верстатів, механізмів і т. ін. Тільки за роки восьмої п'ятирічки число наладчиків, настроювачів автоматів і верстатів в промисловості країни зросло на 25 процентів (Ком. Укр., 1, 1971, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | настроювач | настроювачі |
Родовий | настроювача | настроювачів |
Давальний | настроювачеві, настроювачу | настроювачам |
Знахідний | настроювача | настроювачів |
Орудний | настроювачем | настроювачами |
Місцевий | на/у настроювачі, настроювачу, настроювачеві | на/у настроювачах |
Кличний | настроювачу | настроювачі |