насурмитися
НАСУРМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. насурмляться; док., розм. Те саме, що насупитися. Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Ткач, Плем'я.., 1961, 52); Десь після опівночі, коли партизани заходили в це майже залишене людьми село, зимовий спокій насурмився важкими хмарами (Ле, Право.., 1957, 203).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насурмлюся | насурмимося |
2 особа | насурмишся | насурмитеся |
3 особа | насурмиться | насурмляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насурмився | насурмилися |
Жіночий рід | насурмилася | |
Середній рід | насурмилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насурмімося | |
2 особа | насурмися | насурміться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | насурмившись |