натужитися
НАТУЖИТИСЯ див. натужуватися.
НАТУЖИТИСЯ, тужуся, тужишся, док., розм. Багато, довго, вдосталь потужити. На кладовищі що вже наплакались, що вже натужилися (Головко, II, 1957, 361); [Xристя:] Годі тобі, моя дитино, так тяжко сумовати [сумувати], - хіба ще за рік не натужилася? (Кроп., IV, 1959, 32).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натужуся | натужимося |
2 особа | натужишся | натужитеся |
3 особа | натужиться | натужаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | натужився | натужилися |
Жіночий рід | натужилася | |
Середній рід | натужилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натужімося | |
2 особа | натужися | натужіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | натужившись |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натужуся | натужимося |
2 особа | натужишся | натужитеся |
3 особа | натужиться | натужаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | натужився | натужилися |
Жіночий рід | натужилася | |
Середній рід | натужилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натужмося | |
2 особа | натужся | натужтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | натужившись |