натхненниця
НАТХНЕННИЦЯ, і, ж. Жін. до натхненник. Полтавщино мила, Гоголева натхненнице! Війна переступила через твій поріг (Ю. Янов., І, 1954, 72); Хвала тобі, Партіє більшовиків - Натхненнице слави Вітчизни моєї! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | натхненниця | натхненниці |
Родовий | натхненниці | натхненниць |
Давальний | натхненниці | натхненницям |
Знахідний | натхненницю | натхненниць |
Орудний | натхненницею | натхненницями |
Місцевий | на/у натхненниці | на/у натхненницях |
Кличний | натхненнице | натхненниці |