нахвалитися
НАХВАЛИТИСЯ, хвалюся, хвалишся, док. 1. Хвалячись, розповісти багато. [Xоменко:] Нахвалилася [голова колгоспу] кореспондентові, а він і розписав (Мороз, П'єси, 1959, 223).
2. із запереч. н е і перев. з дієсл. могти. Хвалити кого-, що-небудь багато, до повного задоволення. Моє оповідання.. так подобалось моїм хазяям, що вони нахвалитись не можуть (Коцюб., III, 1956, 431); Мати не могла нахвалитися сином (Бойч., Молодість, 1949, 18); - Знає ж мале, що він не нахвалиться суницями з козячим молоком, от і старається чимось догодити (Стельмах, І, 1962, 569).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахвалюся | нахвалимося |
2 особа | нахвалишся | нахвалитеся |
3 особа | нахвалиться | нахваляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нахвалився | нахвалилися |
Жіночий рід | нахвалилася | |
Середній рід | нахвалилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахвалімося | |
2 особа | нахвалися | нахваліться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | нахвалившись |