начальний
НАЧАЛЬНИЙ, а, е, заст. Старший. Іул.. Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав (Котл., І, 1952, 261); Висока і свіжа гостинна зала могла вмістити мало не всіх начальних дружинників землі Сіверянської (Міщ., Сіверяни, 1961, 123); // Головний. У дверях начальної вежі, що виходила на перший поверх, з'явився воєвода (Оп., Іду.., 1958, 498).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | начальний | начальна | начальне | начальні |
Родовий | начального | начальної | начального | начальних |
Давальний | начальному | начальній | начальному | начальним |
Знахідний | начальний, начального | начальну | начальне | начальні, начальних |
Орудний | начальним | начальною | начальним | начальними |
Місцевий | на/у начальному, начальнім | на/у начальній | на/у начальному, начальнім | на/у начальних |