небезсторонній
НЕБЕЗСТОРОННІЙ, я, є. Який виявляє деяку упередженість; упереджений. Василина Матвіївна завжди має свої гострі небезсторонні думки (Горд., Буян, 1938, 55).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | небезсторонній | небезстороння | небезстороннє | небезсторонні |
Родовий | небезстороннього | небезсторонньої | небезстороннього | небезсторонніх |
Давальний | небезсторонньому | небезсторонній | небезсторонньому | небезстороннім |
Знахідний | небезсторонній, небезстороннього | небезсторонню | небезстороннє | небезсторонні, небезсторонніх |
Орудний | небезстороннім | небезсторонньою | небезстороннім | небезсторонніми |
Місцевий | на/у небезсторонньому, небезстороннім | на/у небезсторонній | на/у небезсторонньому, небезстороннім | на/у небезсторонніх |