невиспаний
НЕВИСПАНИЙ, а, е. Який не виспався, не задовольнив своїх потреб у сні. Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, - За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі (Фр., XIII, 1954, 205); На ранок Маруся встала з важкою головою, невиспана, невдоволена (Добр., Очак. розмир, 1965, 291); // Який виражає стан людини, що не виспалася. Ішли [женці] в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (Вас., II, 1957, 169); З приміщення вискочив лейтенант із жовтим невиспаним лицем і червоними очима (Тют., Вир, 1964, 292); * Образно. Ледь-ледь перебирає листя одинокої берези на околиці лісу невиспаний вітерець (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 265).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невиспаний | невиспана | невиспане | невиспані |
Родовий | невиспаного | невиспаної | невиспаного | невиспаних |
Давальний | невиспаному | невиспаній | невиспаному | невиспаним |
Знахідний | невиспаний, невиспаного | невиспану | невиспане | невиспані, невиспаних |
Орудний | невиспаним | невиспаною | невиспаним | невиспаними |
Місцевий | на/у невиспаному, невиспанім | на/у невиспаній | на/у невиспаному, невиспанім | на/у невиспаних |