невправка
НЕВПРАВКА, НЕУПРАВКА, и, ж., розм. Неможливість встигнути зробити все, що потрібно. Тепер, коли Ліна теж працювала, Павло сприймав домашні безпорядки, і невправку дружини примирливо (Хор., Місто.., 1962, 95); // у знач. присудк. сл. Не можна встигнути зробити все, що потрібно. Їй уже самій і неуправка - треба наймички (Мирний, IV, 1955, 55); Тут і досвідченим жницям невправка, а вони ж [дівчата] гаразд і перевесла скрутити не вміють (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невправка | невправки |
Родовий | невправки | невправок |
Давальний | невправці | невправкам |
Знахідний | невправку | невправки |
Орудний | невправкою | невправками |
Місцевий | на/у невправці | на/у невправках |
Кличний | невправко | невправки |