невродливий
НЕВРОДЛИВИЙ, а, е. Який має непривабливу зовнішність, не відзначається вродою; негарний, некрасивий. В її уяві мигнув образ Стоколоси з переляканою фізіономією, блискучими очима, згорблений і невродливий (Фр., II, 1950, 331); - А як невродлива буде [жінка]? - кидає Роман. - Невродлива? То й що з того? Не питайся вроди, а питайся роду! (Стельмах, І, 1962, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невродливий | невродлива | невродливе | невродливі |
Родовий | невродливого | невродливої | невродливого | невродливих |
Давальний | невродливому | невродливій | невродливому | невродливим |
Знахідний | невродливий, невродливого | невродливу | невродливе | невродливі, невродливих |
Орудний | невродливим | невродливою | невродливим | невродливими |
Місцевий | на/у невродливому, невродливім | на/у невродливій | на/у невродливому, невродливім | на/у невродливих |