невідкличний
НЕВІДКЛИЧНИЙ, а, е, діал. Незмінний. - Вже я повчав їх [мужиків], і толкував.., і поясняв, що цісарське слово невідкличне (Фр., VIII, 1952, 38); На її лиці стояв вираз поваги, і кожний, лише не Власт, замовк би був негайно, побачивши в її очах невідкличне рішення покінчити якнайскоріше розмову (Оп., Іду.., 1958, 121).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невідкличний | невідклична | невідкличне | невідкличні |
Родовий | невідкличного | невідкличної | невідкличного | невідкличних |
Давальний | невідкличному | невідкличній | невідкличному | невідкличним |
Знахідний | невідкличний, невідкличного | невідкличну | невідкличне | невідкличні, невідкличних |
Орудний | невідкличним | невідкличною | невідкличним | невідкличними |
Місцевий | на/у невідкличному, невідкличнім | на/у невідкличній | на/у невідкличному, невідкличнім | на/у невідкличних |