незалежник
НЕЗАЛЕЖНИК, а, ч ., політ. Член української дрібнобуржуазної партії, що діяла в 1918-1920 рр. Навесні 1919 р. дрібнобуржуазна націоналістична партія незалежників, партії українських есерів і меншовиків стали організаторами куркульського бандитизму (Наука.., 10, 1969, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | незалежник | незалежники |
Родовий | незалежника | незалежників |
Давальний | незалежникові, незалежнику | незалежникам |
Знахідний | незалежника | незалежників |
Орудний | незалежником | незалежниками |
Місцевий | на/у незалежнику, незалежникові | на/у незалежниках |
Кличний | незалежнику | незалежники |