незгладимий
НЕЗГЛАДИМИЙ, а, е. 1. Який не може зникнути, пройти, стертися і т. ін. Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу (Фр., III, 1950, 342); Віспа лишила незгладимий слід на її личку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 211).
2. перен. Який не може стертися з пам'яті; незабутній. В серці дитини правдивий художній образ лишає глибокий незгладимий слід (Донч., VI, 1957, 592); Бувають у житті зустрічі, які залишають незгладимий, теплий і світлий спогад у наших серцях надовго, вірніше, назавжди - на все життя (Мист., 3, 1955, 35).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незгладимий | незгладима | незгладиме | незгладимі |
Родовий | незгладимого | незгладимої | незгладимого | незгладимих |
Давальний | незгладимому | незгладимій | незгладимому | незгладимим |
Знахідний | незгладимий, незгладимого | незгладиму | незгладиме | незгладимі, незгладимих |
Орудний | незгладимим | незгладимою | незгладимим | незгладимими |
Місцевий | на/у незгладимому, незгладимім | на/у незгладимій | на/у незгладимому, незгладимім | на/у незгладимих |