некований
НЕКОВАНИЙ, а, е. Якого не підкували; без підков. Буланий, улюбленець колгоспу, якось чудно намагався піднятися - спочатку задом, а не передом, і його задні нековані копита сковзалися по дерев'яному мосту (Сміл., Зустрічі, 1936, 39); Вдарив кінь некованим копитом, аж іскри засліпили очі всім (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 108).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | некований | некована | нековане | нековані |
Родовий | некованого | некованої | некованого | некованих |
Давальний | некованому | некованій | некованому | некованим |
Знахідний | некований, некованого | нековану | нековане | нековані, некованих |
Орудний | некованим | некованою | некованим | некованими |
Місцевий | на/у некованому, некованім | на/у некованій | на/у некованому, некованім | на/у некованих |