немазаний
НЕМАЗАНИЙ, а, е. 1. Не побілений, не покритий шаром глини, крейди і т. ін. (про стіни, хату і т. ін.). У великій, непривітній кухні, освіченій жовтим сонячним заходом, неметеній і немазаній, застала вона Марину одним одну (Мирний, III, 1954, 225); Мазанка світила своїми рудими, немазаними стінами (Смолич, Світанок.., 1953, 13).
2. Не змазаний чим-небудь рідким або жирним (про віз, колесо і т. ін.). Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить (Укр.. присл.., 1955, 106); Потяг смикнувся і рушив, заскигливши знову своїми немазаними колесами (Досв., Вибр., 1959, 36); Немазані чоботи порепались (Гончар, III, 1959, 107).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | немазаний | немазана | немазане | немазані |
Родовий | немазаного | немазаної | немазаного | немазаних |
Давальний | немазаному | немазаній | немазаному | немазаним |
Знахідний | немазаний, немазаного | немазану | немазане | немазані, немазаних |
Орудний | немазаним | немазаною | немазаним | немазаними |
Місцевий | на/у немазаному, немазанім | на/у немазаній | на/у немазаному, немазанім | на/у немазаних |