ненажерний
НЕНАЖЕРНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ненажерливий. Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (Горд., II, 1959, 14); Біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (Уп., Вірші.., 1957, 173); Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (Рильський, III, 1961, 152).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ненажерний | ненажерна | ненажерне | ненажерні |
Родовий | ненажерного | ненажерної | ненажерного | ненажерних |
Давальний | ненажерному | ненажерній | ненажерному | ненажерним |
Знахідний | ненажерний, ненажерного | ненажерну | ненажерне | ненажерні, ненажерних |
Орудний | ненажерним | ненажерною | ненажерним | ненажерними |
Місцевий | на/у ненажерному, ненажернім | на/у ненажерній | на/у ненажерному, ненажернім | на/у ненажерних |