ненормальний
НЕНОРМАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути. Моє незадоволення, мої турботи - все це таке натуральне, таке звичайне. Це наслідок того ненормального життя, яким я тепер живу (Коцюб., III, 1956, 182); Тюремний лікар справді потвердив ненормальний стан Спориша, велів йому держати дієту (Фр., II, 1950, 283); Всі попередні дані свідчили лише про їх ненормальні взаємини (Трубл., І, 1955, 92).
2. Психічно хворий. - Оголосити вас ненормальним - це була ідея директорова (Крим., Вибр., 1965, 332); * У порівн. [Андрій:] Принесла [теща] виноград і - ховається з ним! Просто як ненормальна якась! (Мороз, П'єси, 1959, 339); // у знач. ім. ненормальний, ного, ч .; ненормальна, ної, ж. Психічно хвора людина.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ненормальний | ненормальна | ненормальне | ненормальні |
Родовий | ненормального | ненормальної | ненормального | ненормальних |
Давальний | ненормальному | ненормальній | ненормальному | ненормальним |
Знахідний | ненормальний, ненормального | ненормальну | ненормальне | ненормальні, ненормальних |
Орудний | ненормальним | ненормальною | ненормальним | ненормальними |
Місцевий | на/у ненормальному, ненормальнім | на/у ненормальній | на/у ненормальному, ненормальнім | на/у ненормальних |