необґрунтований
НЕОБГРУНТОВАНИЙ, а, е. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий. Голослівні, необгрунтовані судження нікого не переконують і терплять крах при першій же перевірці їх практикою (Логіка, 1953, 133); Ранній, вінницький період життя і творчості М. Коцюбинського вивчений.. недостатньо: тут мають місце необгрунтовані твердження, неточності, перекручення фактів (Рад. літ-во, 3, 1962, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | необґрунтований | необґрунтована | необґрунтоване | необґрунтовані |
Родовий | необґрунтованого | необґрунтованої | необґрунтованого | необґрунтованих |
Давальний | необґрунтованому | необґрунтованій | необґрунтованому | необґрунтованим |
Знахідний | необґрунтований, необґрунтованого | необґрунтовану | необґрунтоване | необґрунтовані, необґрунтованих |
Орудний | необґрунтованим | необґрунтованою | необґрунтованим | необґрунтованими |
Місцевий | на/у необґрунтованому, необґрунтованім | на/у необґрунтованій | на/у необґрунтованому, необґрунтованім | на/у необґрунтованих |