неоген
НЕОГЕН, у, ч, архл. Друга половина третинного періоду історії розвитку Землі. У Закарпатті горотворення супроводилось вулканічними виверженнями, які відбувалися протягом всього неогену (Наука.., 2, 1964, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неоген | неогени |
Родовий | неогену | неогенів |
Давальний | неогенові, неогену | неогенам |
Знахідний | неоген | неогени |
Орудний | неогеном | неогенами |
Місцевий | на/у неогені | на/у неогенах |
Кличний | неогене | неогени |