неоплатонізм
НЕОПЛАТОНІЗМ, у, ч . Реакційна філософія періоду занепаду античного світу, в якій ідеалістичні ідеї Платона набрали форми вчення про містичне випромінювання матеріального світу з духовного першоначала. У своїх ліричних відступах Руставелі знов і знов виявляє себе як людина, що стояла на висоті ідей свого часу, - він негативно ставиться до релігії, заявляє про свою прихильність до поглядів неоплатонізму (Наука.., 9, 1966, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неоплатонізм | |
Родовий | неоплатонізму | |
Давальний | неоплатонізмові, неоплатонізму | |
Знахідний | неоплатонізм | |
Орудний | неоплатонізмом | |
Місцевий | на/у неоплатонізмі | |
Кличний | неоплатонізме |