неоправлений
НЕОПРАВЛЕНИЙ, а, е. 1. Який не має оправи, палітурки. У мене до тебе велике прохання: розшукай поміж неоправленими книжками Грінченкові етнографічні матеріали (дублікати) (Коцюб., III, 1956, 323).
2. Якого не обклали чим-небудь для закріплення (про коштовне каміння, перли і т. ін.). Неоправлений самоцвіт.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неоправлений | неоправлена | неоправлене | неоправлені |
Родовий | неоправленого | неоправленої | неоправленого | неоправлених |
Давальний | неоправленому | неоправленій | неоправленому | неоправленим |
Знахідний | неоправлений, неоправленого | неоправлену | неоправлене | неоправлені, неоправлених |
Орудний | неоправленим | неоправленою | неоправленим | неоправленими |
Місцевий | на/у неоправленому, неоправленім | на/у неоправленій | на/у неоправленому, неоправленім | на/у неоправлених |