неоціненний
НЕОЦІНЕННИЙ, а, е. Якому не можна скласти ціни; дуже цінний. Слонова кістка була неоціненною у давнину, не поступалася перед золотом і сріблом (Веч. Київ, 20.І 1969, 4); // Надзвичайно важливий своїм значенням; дуже великий. Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівни, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Збан., Ліс. красуня, 1955, 147); Неоціненним вкладом у духовну скарбницю людства, її найвищим досягненням є марксизм-ленінізм - законний спадкоємець всього найкращого, що було створено людською думкою (Ком. Укр., 6, 1965, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неоціненний | неоціненна | неоціненне | неоціненні |
Родовий | неоціненного | неоціненної | неоціненного | неоціненних |
Давальний | неоціненному | неоціненній | неоціненному | неоціненним |
Знахідний | неоціненний, неоціненного | неоціненну | неоціненне | неоціненні, неоціненних |
Орудний | неоціненним | неоціненною | неоціненним | неоціненними |
Місцевий | на/у неоціненному, неоціненнім | на/у неоціненній | на/у неоціненному, неоціненнім | на/у неоціненних |