непосильний
НЕПОСИЛЬНИЙ, а, е. Який перевищує чиї-небудь сили, можливості; надмірно важкий. Старим людям не спиться.., болять у них старі кості, натруджені замолоду непосильною працею (Мирний, II, 1954, 251); Клавдія Григорівна зіщулилася, наче на її плечі навалили непосильний тягар (Кочура, Родина.., 1962, 114); // Дуже великий силою, ступенем вияву. Марія тремтіла не від холоду, хоч і лежала на іржавому залізі. Вона тремтіла від непосильного напруження волі (Ле, Клен. лист, 1960, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непосильний | непосильна | непосильне | непосильні |
Родовий | непосильного | непосильної | непосильного | непосильних |
Давальний | непосильному | непосильній | непосильному | непосильним |
Знахідний | непосильний, непосильного | непосильну | непосильне | непосильні, непосильних |
Орудний | непосильним | непосильною | непосильним | непосильними |
Місцевий | на/у непосильному, непосильнім | на/у непосильній | на/у непосильному, непосильнім | на/у непосильних |