непідкований
НЕПІДКОВАНИЙ, а, е. Якого не підкували. Чвалають до копальні дядьки.., ведучи непідкованих коней (Гр., І, 1963, 283); Конячка тюпа помаленьку, залишаючи на вогкій землі слід непідкованих попитів [копит] (Л. Янов., І, 1959, 293); * Образно. Непідкований ідеологічно.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непідкований | непідкована | непідковане | непідковані |
Родовий | непідкованого | непідкованої | непідкованого | непідкованих |
Давальний | непідкованому | непідкованій | непідкованому | непідкованим |
Знахідний | непідкований, непідкованого | непідковану | непідковане | непідковані, непідкованих |
Орудний | непідкованим | непідкованою | непідкованим | непідкованими |
Місцевий | на/у непідкованому, непідкованім | на/у непідкованій | на/у непідкованому, непідкованім | на/у непідкованих |