нерадісно
НЕРАДІСНО. 1. Присл. до нерадісний. Він нерадісно волікся за отарою, немов загубив що або ішов на кару (Мирний, IV, 1955, 27).
2. у знач. присудк. сл. Охопило почуття смутку, печалі. [Наталя:] Коли на душі важко та нерадісно, то жарти і співи не милі! (Мирний, V, 1955,14);- А мені без нього [сина] - нерадісно. Прийдеш додому - порожньо (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 313).