нервозний
НЕРВОЗНИЙ, а, е. 1. Який легко збуджується, роздратовується. Породивши кільки [стільки] дітей, вона стала нервозна, часом сердилась без причини (Н.-Лев., І, 1956, 444).
2. Зв'язаний із збудженістю, роздратуванням нервів. Олекса помітив нервозну заклопотаність господаря і намагався його розважити, як міг (Руд., Остання шабля, 1959. 68).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нервозний | нервозна | нервозне | нервозні |
Родовий | нервозного | нервозної | нервозного | нервозних |
Давальний | нервозному | нервозній | нервозному | нервозним |
Знахідний | нервозний, нервозного | нервозну | нервозне | нервозні, нервозних |
Орудний | нервозним | нервозною | нервозним | нервозними |
Місцевий | на/у нервозному, нервознім | на/у нервозній | на/у нервозному, нервознім | на/у нервозних |