несталий
НЕСТАЛИЙ, а, е. 1. Який часто змінюється; непостійний, нестійкий. Були вони [очі] й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 37); Світова капіталістична економіка лишається хиткою і несталою (Деклар. наради.., 1957, 7); В роки з несталими зимами виноградники часто терплять від низької температури і особливо від різких коливань її (Хлібороб Укр., 10, 1963, 32).
2. перен. Який часто змінює свої погляди, звички (про людину). - Се чоловік неспокійний і несталий, натура бунтівнича (Фр., VIII, 1952, 59); Дмитро Барабаш. Це не палкий і несталий Бородавка. Це - сталева людина, яку можна вбити, але не привернути на свій бік (Тулуб, Людолови, І, 1957, 478); // Який виражає нетвердість, нестійкість і т. ін. В кого серце ненадійне, Погляди несталі, Той на серце не надіне Обручі із сталі (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | несталий | нестала | нестале | несталі |
Родовий | несталого | несталої | несталого | несталих |
Давальний | несталому | несталій | несталому | несталим |
Знахідний | несталий, несталого | несталу | нестале | несталі, несталих |
Орудний | несталим | несталою | несталим | несталими |
Місцевий | на/у несталому, несталім | на/у несталій | на/у несталому, несталім | на/у несталих |