нестямитися
НЕСТЯМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. нестямляться; недок. і док., від чого і без додатка, розм. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не знати, що робити. Аж ось двері - рип! - і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Кв.-Осн., II, 1956, 67); [Мотря:] Тільки що з'явився він у церкві, так наша Хведоска зразу й нестямилася!.. (Кроп., II, 1958, 8); Вона буде вчитись на фрезерувальника! А може, відмовитись? Ще ж не пізно. Але як відмовишся? Он батько аж нестямиться від радості (Ткач, Арена, 1960, 193); Цеповий собака аж нестямиться - гаса по дротові (Головко, II, 1957, 27).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нестямлюся | нестямимося |
2 особа | нестямишся | нестямитеся |
3 особа | нестямиться | нестямляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нестямитимуся | нестямитимемося |
2 особа | нестямитимешся | нестямитиметеся |
3 особа | нестямитиметься | нестямитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нестямився | нестямилися |
Жіночий рід | нестямилася | |
Середній рід | нестямилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нестяммося | |
2 особа | нестямся | нестямтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нестямлячись | |
Минулий час | нестямившись |