нетерпеливитися
НЕТЕРПЕЛИВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. нетерпеливляться; недок. Не мати терпіння чекати на що-небудь; втрачати терпіння, виражати нетерпіння. Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливилися, що так довго нема Параскіци (Коцюб., І, 1955, 275); Васса нетерпеливилася, підганяла його (Епік, Тв., 1958, 102); // безос. Оксентій аж звівся з призьби, так йому нетерпеливилося почути нарешті відповідь (Смолич, Мир.., 1958, 63).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нетерпеливлюся | нетерпеливимося |
2 особа | нетерпеливишся | нетерпеливитеся |
3 особа | нетерпеливиться | нетерпеливляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нетерпеливитимуся | нетерпеливитимемося |
2 особа | нетерпеливитимешся | нетерпеливитиметеся |
3 особа | нетерпеливитиметься | нетерпеливитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нетерпеливився | нетерпеливилися |
Жіночий рід | нетерпеливилася | |
Середній рід | нетерпеливилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нетерпеливмося | |
2 особа | нетерпелився | нетерпеливтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нетерпеливлячись | |
Минулий час | нетерпеливившись |