неґречний
НЕГРЕЧНИЙ, а, е. Який ставиться без поваги, неввічливо, грубо до кого-небудь; нечемний. [Євгеній:] Перепрошаю вас, дідусю, за свого негречного гостя! (Фр., IX, 1952, 14); - Я ніколи не насмілився б бути таким негречним і зазирати в чужі родинні справи, але випадковість розкрила мені все (Тулуб, Людолови, II, 1957, 33); // У якому виражається неповага, неввічливість, грубість до кого-небудь. Тільки-но котре з менших казало про богів щось негречне, як одразу ж діставало по губах од баби, чи матері (Ю. Янов., Мир, 1956, 276).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неґречний | неґречна | неґречне | неґречні |
Родовий | неґречного | неґречної | неґречного | неґречних |
Давальний | неґречному | неґречній | неґречному | неґречним |
Знахідний | неґречний, неґречного | неґречну | неґречне | неґречні, неґречних |
Орудний | неґречним | неґречною | неґречним | неґречними |
Місцевий | на/у неґречному, неґречнім | на/у неґречній | на/у неґречному, неґречнім | на/у неґречних |