номадизм
НОМАДИЗМ, -у, ч. 1. Тенденція часто змінювати місце проживання. // Кочовий спосіб життя людей. 2. Тенденція часто змінювати рід занять. 3. Концепція, відповідно до якої майбутнє людства вбачається не в національно-територіальній замкнутості та обмеженості, а у вільному пересуванні по всій планеті людей і їх творінь; всепланетне кочування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | номадизм | номадизми |
Родовий | номадизму | номадизмів |
Давальний | номадизмові, номадизму | номадизмам |
Знахідний | номадизм | номадизми |
Орудний | номадизмом | номадизмами |
Місцевий | на/у номадизмі | на/у номадизмах |
Кличний | номадизме | номадизми |