нориця
НОРИЦЯ, і, ж. 1. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (Захист рослин.., 1952, 83); - Миші, - пояснив учитель,- нориці. Страшна сіра банда, польові шкідники, найнебезпечніший ворог хлібів (Донч., І, 1956, 80).
2. мед., розм. Те саме, що фістула. Нориці-гноянки поробилися та течуть (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нориця | нориці |
Родовий | нориці | нориць |
Давальний | нориці | норицям |
Знахідний | норицю | нориці, нориць |
Орудний | норицею | норицями |
Місцевий | на/у нориці | на/у норицях |
Кличний | норице | нориці |