носочок
НОСОЧОК, чка, ч . 1. Зменш.-пестл. до носок 1, 2, 4. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка,.. носочок так собі пряменький з горбочком (Кв.-Осн., II, 1956, 25); Ніна.., звівшись на носочки новеньких черевичків, стояла перед ним і лагодила краватку (Досв., Вибр., 1959, 251); [Варвара Семенівна:] Серьожі... шарфик, носочки... Де він? (Баш, П'єси, 1958, 89).
2. Зменш. до носик 2. У чайнику почало висвистувати, шуміти й булькати, з носочка, схожого на хоботок, грайливо здіймалася пара (Гур., Осок. Друзі, 1946, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | носочок | носочки |
Родовий | носочка | носочків |
Давальний | носочкові, носочку | носочкам |
Знахідний | носочок | носочки |
Орудний | носочком | носочками |
Місцевий | на/у носочку | на/у носочках |
Кличний | носочку | носочки |