нюхнути
НЮХНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до нюхати. Песик нюхне сюди-туди, чмихне і вже, дивись, упав на передні лапи (Хор., Ковила, 1960, 36); Нюхнув [сотник] разів тричі кріпкої роменської кабаки (Кв.-Осн., II, 1956, 152); Великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (Донч., II, 1956, 10).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нюхну | нюхнемо |
2 особа | нюхнеш | нюхнете |
3 особа | нюхне | нюхнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нюхнув | нюхнули |
Жіночий рід | нюхнула | |
Середній рід | нюхнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нюхнімо | |
2 особа | нюхни | нюхніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | нюхнувши |