нюшити
НЮШИТИ, шу, шиш, недок., розм. 1. неперех. Нюхати повітря. Лисичка бігла повз хатку та нюшить носом, коли чує - пиріжки пахнуть (Укр.. казки, легенди.., 1957, 29); Данько поважно спльовує, нюшить коло казана і якось немов по-старечому поглядає в небо (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 17).
2. перех. і без додатка, перен. Вистежувати, вишукувати кого-, що-небудь. Нурла виступав з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (Коцюб., І, 1955, 399); - Все зле на тебе, некликаний! І нюшить, і нюшить чогось! - обурилась [на дядька Сергія] тітка Оляна (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 166).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нюшу | нюшимо |
2 особа | нюшиш | нюшите |
3 особа | нюшить | нюшать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нюшитиму | нюшитимемо |
2 особа | нюшитимеш | нюшитимете |
3 особа | нюшитиме | нюшитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нюшив | нюшили |
Жіночий рід | нюшила | |
Середній рід | нюшило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нюшімо | |
2 особа | нюши | нюшіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нюшачи | |
Минулий час | нюшивши |