няньчитися
НЯНЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., з ким - чим. 1. Те саме, що няньчити. - От тобі, мамо, Митрик! Няньчись з ним, тіш його (Кв.-Осн., II, 1956, 456).
2. Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь. - Вже розпарилась!.. Хвороби схопиш, а тоді няньчитися з тобою, - сердито бубоніла мати (Збан., Сеспель, 1961, 368); Сагайда, певний за своїх "гренадерів" (а з новачками хай няньчиться Кармазин та Черниш!), міг спокійнісінько.. точити ляси з приятелем (Гончар, III, 1959, 335).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | няньчуся | няньчимося |
2 особа | няньчишся | няньчитеся |
3 особа | няньчиться | няньчаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | няньчитимуся | няньчитимемося |
2 особа | няньчитимешся | няньчитиметеся |
3 особа | няньчитиметься | няньчитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | няньчився | няньчилися |
Жіночий рід | няньчилася | |
Середній рід | няньчилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | няньчмося | |
2 особа | няньчся | няньчтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | няньчачись | |
Минулий час | няньчившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | няньчуся | няньчимося |
2 особа | няньчишся | няньчитеся |
3 особа | няньчиться | няньчаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | няньчитимуся | няньчитимемося |
2 особа | няньчитимешся | няньчитиметеся |
3 особа | няньчитиметься | няньчитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | няньчився | няньчилися |
Жіночий рід | няньчилася | |
Середній рід | няньчилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | няньчімося | |
2 особа | няньчись | няньчіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | няньчачись | |
Минулий час | няньчившись |