нікельований
НІКЕЛЬОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до нікелювати.
2. у знач. прикм. Покритий шаром нікелю. Довга нікельована кавалерійська шабля гримить по брукові (Ю. Янов., І, 1954, 269); Весело блищали на сонці нікельовані частини [машини] (Донч., VI, 1957, 54); Пилип лежав на високому нікельованому ліжку (Кучер, Трудна любов, 1960, 438).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нікельований | нікельована | нікельоване | нікельовані |
Родовий | нікельованого | нікельованої | нікельованого | нікельованих |
Давальний | нікельованому | нікельованій | нікельованому | нікельованим |
Знахідний | нікельований, нікельованого | нікельовану | нікельоване | нікельовані, нікельованих |
Орудний | нікельованим | нікельованою | нікельованим | нікельованими |
Місцевий | на/у нікельованому, нікельованім | на/у нікельованій | на/у нікельованому, нікельованім | на/у нікельованих |