НІЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ніч. Нічка тиха Україну Одвідать прийшла, У садочок до калини Гостей привела (Гл., Вибр., 1951, 182); Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого - щастя, кого - сльози, Все нічка покрила (Шевч., І, 1951, 36); * У порівн. Він ходив сумний, як нічка (Граб., І, 1959, 346).