обдарити
ОБДАРИТИ див. обдаряти.
ОБДАРИТИ, яю, яєш, недок., ОБДАРИТИ, дарю, дариш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаровувати. Як же їх [молодих] обдарили подарками.., так вони [родичі] і замовкли, і затихли, надіючись і погуляти опісля по закону (Кв.-Осн., II, 1956, 353); Ївга трохи не загубила книша, яким матушка обдарила (Мирний, III, 1954, 42); За ним стоїть Могутня чесна сила, .. Вона цим щастям боротьби Андрюшу обдарила (Перв., II, 1958, 284).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обдарю | обдаримо |
2 особа | обдариш | обдарите |
3 особа | обдарить | обдарять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обдарив | обдарили |
Жіночий рід | обдарила | |
Середній рід | обдарило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обдармо | |
2 особа | обдар | обдарте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обдаривши |