обезземелення
ОБЕЗЗЕМЕЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезземелити і обезземеліти. У новелах Стефаника майстерно змальовано болісний процес обезземелення галицьких селян (Укр. літ., 9, 1957, 292); Впровадження дешевої рабської праці в сільське господарство приводило до обезземелення і зубожіння селян (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 244).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обезземелення | обезземелення |
Родовий | обезземелення | обезземелень |
Давальний | обезземеленню | обезземеленням |
Знахідний | обезземелення | обезземелення |
Орудний | обезземеленням | обезземеленнями |
Місцевий | на/у обезземеленні | на/у обезземеленнях |
Кличний | обезземелення | обезземелення |