обкурювати
ОБКУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКУРИТИ, курю, куриш, док., перех. 1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Руд., Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Скл., Святослав, 1959, 147).
2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев 'яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428).
3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м 'яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295).
4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння.
5. Курінням робити зручнішим для користування (люльку, мундштук).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкурюю | обкурюємо |
2 особа | обкурюєш | обкурюєте |
3 особа | обкурює | обкурюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкурюватиму | обкурюватимемо |
2 особа | обкурюватимеш | обкурюватимете |
3 особа | обкурюватиме | обкурюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обкурював | обкурювали |
Жіночий рід | обкурювала | |
Середній рід | обкурювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкурюймо | |
2 особа | обкурюй | обкурюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обкурюючи | |
Минулий час | обкурювавши |