обнародування
ОБНАРОДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обнародувати. Ідею скликання Всеукраїнського з 'їзду Рад висунули більшовики України незабаром після перемоги Жовтневого збройного повстання в Петрограді і обнародування історичних декретів II Всеросійського з 'їзду Рад (Ком. Укр., 1, 1966, 46); Основа художньої самодіяльності здавна закладена в самому фольклорному процесі, де творення зразків мистецтва немислиме без масового обнародування їх (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обнародування | обнародування |
Родовий | обнародування | обнародувань |
Давальний | обнародуванню | обнародуванням |
Знахідний | обнародування | обнародування |
Орудний | обнародуванням | обнародуваннями |
Місцевий | на/у обнародуванні | на/у обнародуваннях |
Кличний | обнародування | обнародування |