обнова
ОБНОВА, и, ж., розм. Нова, щойно придбана, пошита, подарована і т. ін. річ (перев. про одяг, взуття). На великдень.. діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами (Шевч., II, 1963, 220); При боці [у хлопця] .. обнова: шабелька поблискує (Гончар, II, 1959, 89); Фрося зняла з рукава якусь білу ниточку; було видно, що вона бережно ставиться до своєї обнови (Гур., Наша молодість, 1949, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обнова | обнови |
Родовий | обнови | обнов |
Давальний | обнові | обновам |
Знахідний | обнову | обнови |
Орудний | обновою | обновами |
Місцевий | на/у обнові | на/у обновах |
Кличний | обново | обнови |
обновити
ОБНОВИТИ див. обновляти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обновлю | обновимо |
2 особа | обновиш | обновите |
3 особа | обновить | обновлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обновив | обновили |
Жіночий рід | обновила | |
Середній рід | обновило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обновімо | |
2 особа | обнови | обновіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обновивши |