обраховуватися
ОБРАХОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБРАХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. 1. на чому, рідко з чим. Помилятися при підрахунку; неправильно підраховувати на шкоду собі. Одної п 'ятниці він, видно, обрахувався з касою (Фр., IV, 1950, 10); Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь боже, на чомусь не обрахуватись (Оров., Зел. повінь, 1961, 46).
2. з ким, рідко. Те саме, що розраховуватися. - Ну, годі, годі, не журіться, - почав батюшка.. - Чи ви вже справді думаєте, що я такий жила? Ось приходьте сього вечора, то ми з вами обрахуємось, а завтра й поїдете (Л. Укр., III, 1952, 575); Коли ж хотіла [мати] взяти від неї гроші і йти до пані обрахуватися, Гінда сказала, що вона сама піде до пані і з нею обрахується (Кобр., Вибр., 1954, 73).
3. тільки недок. Пас. до обраховувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обраховуюся | обраховуємося |
2 особа | обраховуєшся | обраховуєтеся |
3 особа | обраховується | обраховуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обраховуватимуся | обраховуватимемося |
2 особа | обраховуватимешся | обраховуватиметеся |
3 особа | обраховуватиметься | обраховуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обраховувався | обраховувалися |
Жіночий рід | обраховувалася | |
Середній рід | обраховувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обраховуймося | |
2 особа | обраховуйся | обраховуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обраховуючись | |
Минулий час | обраховувавшись |